Лабораторія: найкращі українські книжки 2024 року за версією ПЕН

Збірка сатиричних оповідань від Романа Голубовського, гостра художня рефлексія на тему стосунків батьків і дітей від Олени Пшеничної, перша велика книга про головну артерію країни — Укрзалізницю — від Марічки Паплаускайте, подарункове видання від історика-медієвіста Мішеля Пастуро, що відкриває серію книг «Історія кольору», феміністичний роман вікторіанської епохи і роман від Пулітцерівського лавреата — книжки видавництва Лабораторія, що увійшли до списку найкращих українських книжок 2024 року за версією ПЕН. Детально про кожну розповідаємо у матеріалі.

«Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці», Марічка Паплаускайте

#Журналістика, політика, репортаж, російсько-українська війна

Особисті розповіді залізничників, подробиці міжнародних спецоперацій та факти, які здивують кожного, хто хоч раз був пасажиром потяга. Під час однієї з поїздок у Херсон авторка потрапила під обстріл і стала свідком воєнного злочину — росіяни цілили в будівлю вокзалу, коли там зібралися пасажири.

«Там, де заходить сонце», Олена Пшенична

#російсько-українська війна, сім'я, сучасна проза, українська література

Насичена гумором, старечою мудрістю, іронією, зворушливими спогадами та історіями, що перетворює її на своєрідний «книжковий шелтер». Дає змогу поглянути на життя мешканців Будинку для літніх людей в ретроспективі історії: від часів радянської окупації до сьогоднішньої повномасштабної війни.

«З нами житиме еласмотерій. Оповідання», Роман Голубовський

#Українська література, коротка проза, суспільство, сатира

Сміливі авторські експерименти, віртуозне жонглювання абсурдом, сатирою і комедією, алюзії на письменників й музикантів – від класиків до сучасності. Книга підіймає важливі теми колоніального спадку, сприйняття війни, впливу медіа і пропаганди на суспільство, про місце релігії і мистецтва у житті людини.

«Джулія.1984», Сандра Ньюман

#Антиутопія, ретелінг, квір-культура, ЛГБТК(ІА+)

Через сімдесят п'ять років після того, як Орвелл закінчив писати свій культовий роман, Сандра Ньюман дослідила світ Великого Брата, пропонуючи кардинально іншу, феміністичну оповідь культового «1984».

«Дім на краю світу», Майкл Каннінґем

#Америка, ЛГБТ, драма, Пулітцерівський лавреат, художня проза, стосунки, СНІД

Можливо, від свого першого кохання ми так ніколи й не оговтуємося. Можливо, в підліткових поривах ми розкидаємося відданістю надміру легко й майже бездумно, бо помилково вважаємо, що на все наше життя нам вистачить почуттів, які ми зможемо віддати всім, кому захочемо.

Знаменитий роман Майкла Каннінґема «Дім на краю світу» — це історія життя друзів, чиї долі то переплітаються, то знову роз'єднуються протягом трьох десятиліть, оголюючи живий нерв цілого покоління — нестримного, щирого і жадібного до всіх утіх життя.

«Синій. Історія кольору», Мішель Пастуро

#Історія матеріальної культури, медієвістика, історія кольору

У символіці та чуттєвості раннього Середньовіччя на Заході, як і в Стародавньому Римі, синій колір не мав важливого значення або цінності. У кращому разі він нічого не значив, або принаймні важив менше за три кольори, навколо яких усе ще були організовані всі коди суспільного та релігійного життя: білий, чорний і червоний. Він був навіть менш важливий, ніж зелений — колір рослинності та людської долі, колір, який іноді вважають «проміжним» між трьома іншими. Синій — це або ніщо, або дуже мало; навіть небо для багатьох митців частіше було білим, червоним або золотистим, ніж синім.

Мішель Пастуро розглядає історію, як колірну палітру майстра-художника — крізь епоху неоліту і аж до тріумфу сучасності, коли військовий одяг поступився місцем повсякденним класичним джинсам, а синій став уособленням нашої планети і технологічного майбутнього.

«Фігури світла», Сара Мосс

#Фемінізм, вікторіанська епоха, боротьба за виборчі права, сімейні травми

Розумна й наполеглива Алетея — Еллі, як ніжно кличе її батько — втягнута в одвічно програшну боротьбу за схвалення та прихильність власної матері — суворої релігійної фанатички, яку хвилюють лише голод бідних і порятунок повій. Навіть коли Еллі стає однією з перших жінок-студенток, яким дозволено вивчати медицину в Лондоні, матері цього недостатньо. 

Алетея так сильно потребує спокою у світі, де любов та схвалення знищені матір’ю, що перетворює власне життя на біль. І єдиний спосіб втамувати його — нищити власне тіло.