ТОП продажів Лабораторії за усі дні Книжкової Країни

Друзі, дякуємо, що були з нами у ці насичені фестивально-книжкові дні Книжкової Країни! Було надзвичайно приємно зустрічатися, спілкуватися, радити книжки й ділитися улюбленими історіями. Ми вже з нетерпінням чекаємо наступних зустрічей! А поки — публікуємо добірку хітів продажів з фестивалю. Можливо, серед них є й ваші фаворити?

____________________________________________________________________________________________________________

10

«За відсутності чоловіків», Філіпп Бессон

#Історичний роман, відомі люди, Франція, Перша світова, стосунки, ЛГБТ (ІА+)

Коли ми замовкаємо, я здогадуюсь, що ти повертаєшся до свого нещастя. Територія твого нещастя є місцем, де ти є. Нещастя — це географічне положення.

Літо, 1916 рік. У небі з’являються перші тіні німецьких дирижаблів, а паризькі чоловіки вирушають на фронт. Для шістнадцятирічного Венсана, який залишається у місті майже сам, в оточенні надмірної любові й турботи жінок, життя має вигляд справжнього тріумфу свободи.  Та все змінює перша закоханість у французького солдата Артюра Валеса і знайомство з відомим письменником Марселем Прустом. І десь там, серед листів, сповнених чуттєвих таємниць й одкровення першої пристрасті до французького піхотинця, розпочинається шлях його дорослішання.

____________________________________________________________________________________________________________

9

«Дім на краю світу», Майкл Каннінґем

#Америка, ЛГБТ, драма, Пулітцерівський лавреат, художня проза, стосунки

Можливо, від свого першого кохання ми так ніколи й не оговтуємося. Можливо, в підліткових поривах ми розкидаємося відданістю надміру легко й майже бездумно, бо помилково вважаємо, що на все наше життя нам вистачить почуттів, які ми зможемо віддати всім, кому захочемо.

Знаменитий роман Майкла Каннінґема «Дім на краю світу» — це історія життя друзів, чиї долі то переплітаються, то знову роз'єднуються протягом трьох десятиліть, оголюючи живий нерв цілого покоління — нестримного, щирого і жадібного до всіх утіх життя. Після закінчення коледжу Боббі переїжджає в Нью-Йорк до друга дитинства Джонатана та його сусідки по кімнаті Клер — популярної любительки сексу, наркотиків та інших небезпечних розваг нічного міста. Боббі і Клер закохуються, руйнуючи всі плани Джонатана. А коли Клер вагітніє, трійця остаточно вирішує створити власну особливу сім'ю, де всі троє будуть брати участь у вихованні дитини, і  переїжджає на край світу — в невеликий фермерський будинок неподалік Вудстоку, місця, сповненого таємниць та чудес.

____________________________________________________________________________________________________________

8

«Це вам не естрада. Крутими стежками української поп-музики XX століття», Філ Пухарєв 

#Українська попмузика, гайд українською естрадою, українська культура

У 1936 році «Ябцьо-джаз» робить галас на львівській сцені з танго «Прийде ще час». Ноти з піснею розлітаюся серед української тусовки, як гарячі чоколяди.

З текстом Богдану Весоловському допомагає поет Степан Чарнецький. За легендою, бро26 композитора погоджується накидати кілька рядків до його мелодії лише за умови, що далі той писатиме саменький.

Якщо все справді було так, то Бонді свого друга вдало намахав. Майбутні пісні він кластиме на вірші Олександра Олеся, Володимира Сосюри, Максима Рильського та інших хрестоматійних класиків, а свої писатиме зрідка.

Від питомих мелодій XX століття до їх обробки та сучасних хітів — українська музика стає гучнішою. Здається, що кожен хоча б раз в житті чув і мугикав «Червону руту» або ж  «Чорнобривці», але настав час дізнатися більше про тих, хто ховається за знайомими мелодіями укрпопу. Чи знали ви, що діти діячів УНР «винайшли» український джаз, гімн Києва був написаний за два дні, а всім відома «Пісні про вчительку» (так-так, саме та, що  «зоре світова») приховує справжню воєнну таємницю? Філ Пухарєв — український журналіст та автор Telegram-каналу про українську поп-музику радянського періоду «ПЛАЙ», створив книжковий гайд, що розкриває історію ключових постатей української естради, історію пісень та головні події української попсцени. 

____________________________________________________________________________________________________________ 

7

«Лімб», Кирило Половінко

#Трилер, пошук себе, український автор, сучасна проза

— Дозвольте представитись, — стає перед дівчатами Саша. — Олександр. А це — мої браття від інших батьків: Денис, Сергій, Руслан та Кирило. Кирило, до речі, недавно повернувся на свою «історічєскую родіну», тож ми йому організовуємо п’ятничний вигул.

— Ніга, — штовхає того в плече Сергій, — ти у своєму спічі пропустив вісім матюків, мазафака.

Середина 2000-х, місто-мільйонник на сході України. Минуло тринадцять років, відколи Кирило був тут востаннє. Але це місце зовсім не змінилося і, здається, чекало на нього — райони і далі поділені між бандами, а нічні вулиці наповнені тишею й страхом, які вгамувати здатний дешевий алкоголь, наркотики або «махач». Старі друзі, місцевий дільничний, афера з квартирою матері, «дворові методи» розв'язання конфліктів і зваблива сестра кримінального авторитета все глибше вплутують Кирила у павутину місцевих інтриг. Темрява навколо густішає, в’язкі спогади перекривають кисень і змикаються у зашморг. 

Поклик «Лімбу», що жадає нової душі, неможливо заглушити ні алкоголем, ні болем, ні, навіть смертю, і щоб врятуватися доведеться здолати найпотужнішого ворога — власне минуле.

____________________________________________________________________________________________________________

6

«Перша дівчинка», Емі Гармон

#Міфологія, романтика, фентезі, Скандинавія

Нам потрібні жінки. За сім років — жодної дитини жіночої статі в жодному клані, — пробурчав Лотгар, все ще жуючи. — Тільки жінки спасуть Сейлок. Навіть якщо нам доведеться їх десь брати.

Вже понад два десятиліття на землях Сейлока лежить страшне прокляття. Перед смертю, народжуючи позашлюбного сина майбутнього короля, знехтувана і покинута матір Бера, сказала свої останні слова: “Віднині в Сейлоку не буде дочок”. І, занурюючись у темряву, забрала все світло з собою.

Відтепер порятунок країни ліг на плечі сироти Бера — велетня, що виріс серед Хранителів, обдарованого надлюдською силою і добрим серцем, та Альби — першої дівчинки, народженої за майже десятиліття, яка кинула виклик самому королю — жадібному і жорстокому правителю, що збудував свій трон на брехні, вбивствах і зраді. Бер — її охоронець, опікун, найкращий друг, довірена особа і найбільше кохання… 

Та чи існує спосіб зняти прокляття так, щоб не знищити самих себе?

____________________________________________________________________________________________________________

5

«Там, де заходить сонце», Олена Пшенична

#Сімейні стосунки, російсько-українська війна, українська література

Чуже горе... Вона ще ніколи не вміла давати йому раду. Чуже горе завжди вимагає більше, ніж своє. У своєму горі все зрозуміло. Ось ти, ось воно, ось між вами прірва з болить. У чужому горі для тебе немає місця. Точніше, якого б місця ти не обрала, завжди будеш почуватися зайдою.о привели нашу сімейну систему до перемоги, до дій, які стали запорукою успіху. І можливість налагоджувати стосунки — чудова основа для сценарію переможця.

Вірі Тихій – 72. Вона – колишня вчителька української мови, яка навіть уявити не могла, що опиниться у Будинку для літніх людей, куди її привезе єдиний і такий коханий син…

Але влітку 2022-го року Віра Петрівна залишається сама: син Толя день і ніч волонтерить, а невістка з дітьми вимушено евакуюються за кордон. Можливо, з хворим серцем й небезпекою навколо дійсно краще перебути поки тут — під наглядом медиків, у компанії «однолітків»? 

Та замість відкритих, гостинних стареньких жінка зустрічає у Будинку зранених, колючих стариганів, що з дня у день просто спостерігають, як їхні життя, неначе сонце, закочуються за обрій. 

Що приховують ці самотні старечі серця? І які труднощі здатне витримати материнське серце? 

«Там, де заходить сонце» – книга-пластир на кожне зранене серце та водночас надзвичайно чесна оповідь про життя на його заході. 

____________________________________________________________________________________________________________

4

«З нами житиме еласмотерій», Роман Голубовський

#Гумор, абсурд, суспільство, коротка проза, український автор

Як воно — зростати у такому місті, де все підпорядковано лише мистецтву? Твій прадід працював на заводі митцем, твій дід працював митцем, твій тато також, ти майже напевне закінчиш там само, і діти твої, якщо пощастить мати дітей, також. Мистецтво тисне на усіх жителів регіону й позбавляє вибору. І ти живеш серед таких самих, як і ти, позбавлених вибору людей.

Обережно, ви потрапляєте на територію непізнаваного! Тут у квартирі мешкає доісторичний звір еласмотерій; люди, які падають з верхніх полиць, об’єднуються заради помсти; на яблуні проступає лик Божої Матері — ні, Ісуса! — а ні, все ж Божої Матері; на вечірці раптом трапляється страшне, смішне і геть нестерпне; персонажі на сторінках оживають, щоб тут же помирати. 

Роман Голубовський написав не просто збірку оповідань, а створив цілий альтернативний всесвіт, де абсурд легко сплутати з реальністю, а іронію — зі щирістю. Вам стане боляче, вам буде добре, ви навіть встигнете злякатися. І ви точно будете сміятися. Будь ласка, лягайте на кушетку!

____________________________________________________________________________________________________________

3

«Усі персонажі вигадані. Або ні», Юлія Лаба

#Романтика, стосунки, пошук себе, українська авторка

— Мам, я зі всім розберуся, не пропаду. Ти добре мене виховала. Ти молодець.

У сіро-зелених очах зібралася волога. Мама ніжно поцілувала мене в чоло, сіла в авто і старенький білий «мерс» зник за рогом. Щойно влігся пил, піднятий колесами, щось вляглося і в моїй душі. Мама залишилася... мамою. Та це більше не було для мене тягарем.

Ліна завжди жила за чужими правилами: її нудна рутина похвилинно розписана нареченим, який прагне перетворити кохану на зразкову домогосподарку і матір майбутніх дітей. Тож не дивно, коли доля підкидає Ліні шанс усе змінити, вона ризикує — і з головою пірнає у невідомість: яхтовий тур, нові знайомства, дрібка інтриг і привабливий капітан, зустріч з яким перевертає життя догори дриґом. 

І все складається ідеально, аж доки минуле не нагадує про себе незагоєними ранами, що змушують Ліну остаточно обрати: пристрасний короткочасний роман чи справжні стосунки? І головне: чи варте кохання того, щоб зректися заради нього найважливішого — самої себе?

«Усі персонажі вигадані. Або ні» — це роман про боротьбу з тиском оточення, сміливість виборювати власне щастя і любов. В першу чергу — любов до себе.

____________________________________________________________________________________________________________

2

«За Перекопом є земля», Анастасія Левкова

#Історичний роман, російсько-українська війна, кримськотатарська культура

Минулого вечора російський спецназ намагався захопити корабель «Славутич», але той дав відсіч. Ми з журналістами вирушили в Севастополь. На виїзді з Сімфі просто на трасі стояли жінки з блакитними й жовтими кульками і з транспарантами, де від руки написали антивоєнні гасла. Філ хвилю вагався, та все ж попросив водія зупинитись. Ми вийшли зняти мітинг. Хлопчик років семи тримав у руках плакат, де по-дитячому, з перевернутим И, що читалось як N, було написано: «Хай війни не буде. Хай росіяни підуть додому». Я заплакала.Журналіст Роман Романюк досліджує українську оборонну сферу і оприлюднює деталі роботи її найбільш знакових військових інновацій: ракети «Нептун», яка потопила «Москву»; морських дронів, що стали страшним сном Кримського мосту; САУ «Богдана», що змусила росіян тікати зі Зміїного; бомберів «Баба Яга» й іншої зброї, донедавна нікому не відомої. 

Крим. Саме тут минуло дитинство, юність і перше кохання головної героїні роману. Саме тут вона зрозуміла, що є українкою. Ні дідусь-підполковник КДБ, ані російська кров у венах не стали цьому на заваді.

Наче орнамент, у романі переплітаються кримськотатарська культура і українська історія. На сторінках книжки читач зустрінеться з кримськими татарами, караїмами, українцями, росіянами, німцями, євреями, греками, вірменами Криму, крок за кроком відкриватиме шафи з родинними скелетами. Разом з головною героїнею та її подругою Аліє пройде шлях від їхнього дитинства – з 1990-х – аж до окупації півострова Росією в 2014-му, з екскурсами в давнішу історію Криму.

«За Перекопом є земля» — це спроба відкрити материк для півострова, а півострів для материка з незвичного ракурсу. Адже і там, і там є земля. Її варто пізнати й повернути їй цілісність.

Робота над книжкою тривала з 2012 року. З початком окупації Криму, у 2014 році, концепція змінилася. За цей час авторка взяла близько 200 інтерв'ю з більш ніж 50 кримчанами. Деталі їхніх розповідей стали частиною роману.

____________________________________________________________________________________________________________

1

«Там, де живуть книжки», Віталій Дуленко

#Детектив, трилер, українська література

Якби Надя опинилася на безлюдному острові, але мала що почитати, вона б вижила, хай і з мінімумом їжі. Залиште її там без жодної книжки, навіть поганенької, навіть якоїсь “Помсти Сліпого 3: Повернення бандитських мусорів”, — і вона сконала б на другий день.

Книжки завжди були її прихистком. Але тепер, коли коронавірус відрізав Надю Книжицьку від світу, а улюблений блог став тягарем, навіть вони не рятують від самотності. Та все змінюється, коли їй до рук потрапляє загадкова книжка – історія від невідомого автора, що детально описує її особисте життя. Спершу це виглядає як злий жарт, але з кожною сторінкою відчуття страху посилюється: цей автор знає те, чого не міг знати ніхто?

Погрози змушують дівчину повернутися в Соколяни – рідне містечко зі старими сімейними драмами, байдужими колишніми друзями й безліччю таємниць. Хто ж надіслав їй цю книгу? Чому через стільки років знову відкриваються старі рани і чи зможе Надя поглянути правді у вічі? Чим ближче до розгадки, тим більшою стає загроза, що нависає над її життям…

____________________________________________________________________________________________________________