Хіти продажів Лабораторії: що найчастіше купували у листопаді?

Книжка-гайд українською естрадою від ключових постатей і пісень до подій української попсцени радянського періоду, екскурс в історію молодіжних субкультур України, захоплива історія кольору та людства, яке його ненавиділо та інші — представляємо добірку книжок Лабораторії, які ви найчастіше обирали у листопаді. Детальніше про кожну розповідаємо у матеріалі.

10

«Дреди, батли і "стіли". Два століття субкультур в Україні», Дар'я Анцибор

Культура, антропологія, дослідження, соціологія, історія

Думаю, для багатьох ця книжка стане спробою пізнати історію та культуру України під новим кутом. Для інших це буде в першу чергу така собі мандрівка в ностальгійне минуле. Чимало з вас захочуть розпитати своїх батьків, дядьків і сусідів про те, що ж вони слухали раніше, як діставали улюблені альбоми та які проблеми мали через свої вподобання…

Уявіть: ваша мама могла ставити ірокез на пиво і ходити в легендарний клуб «Бінго» на Святошині, а тато міг у цей час читати реп у широких штанях з секонду «Одяг з Європи», стоячи на сходах закинутого ДК (дому культури) в районному центрі на Херсонщині.  

Чорний одяг, темне, пофарбоване волосся й підведені очі; прогулянки на цвинтарі, специфічна музика та вірші про смерть; широкі штани, реп і графіті на стінах; металеві ланцюги, поголені голови з ірокезами й «стіли» — навколо існування субкультур десятиліттями точаться різноманітні дискусії.  Дехто називає їх даниною підлітковому бунтарству, а інші вважають радикальними течіями, які можуть містити загрозу для суспільства. Але що насправді ховається за яскравими образами і які цінності транслюють ці, на перший погляд, «дивні» угрупування? Який зв’язок між першими субкультурами, які виникали на території України, й сучасністю? І чому декому з нас саме так хочеться представляти себе світові?

Українська фольклористка й антропологиня Дар’я Анцибор дослідила, як українська молодь впродовж століть виборювала своє право на культурну ідентичність — від перших течій в періоди імперських та радянських часів й аж до незалежності.

9

«Втрачені квіти Еліс Гарт», Голлі Рінґланд

Міжнародний бестселер, гостросюжетна проза, сімейні стосунки, атмосфера Австралії, таємниці, екранізація, психологічні травми

Торнфілд завжди був місцем, де розквітали квіти і жінки. Кожна жінка, яка приїжджала до Торнфілду, отримувала можливість піднятися над тим, що гнітило її. Після від’їзду Клема Джун з головою поринула в роботу над тим, щоб перетворити Торнфілд на квітуче місце, місце краси, спокою та прихистку. Це все, що вона могла зробити, щоб виправдати своє рішення не заповідати у спадок квіти, вирощені потом і кров’ю жінок, які були тут до неї, своєму неврівноваженому синові.

На узбережжі Австралії, за багато-багато миль від найближчого міста, у будинку, наповненому любов’ю матері Аґнес і жорстокістю батька, живе дев'ятирічна Еліс Гарт. Мамин прекрасний сад — це єдине місце, де вона може не боятися, ховаючись від раптових спалахів гніву. Аж доки вогонь, що несе за собою неминучу трагедію і загибель, не змушує Еліс покинути все, чого вона так боялась і водночас так сильно любила.

Юна дівчина змушена оселитися серед квітів та зломлених жінок квіткової ферми бабусі Джун — квіткарки, якої вона ніколи раніше не знала. Еліс зростає, вчить мову квітів, яка допомагає говорити про складне, і усвідомлює, що є рани, які нездатні загоїти навіть квіти. Сімейні таємниці поховані значно глибше, ніж квіткові коріння, і якщо вона хоче отримати свободу, то повинна знайти в собі сили відкрити найстрашнішу історію — свою власну.

8

«За Перекопом є земля», Анастасія Левкова

Кримськотатарська культура, історія України, історичний роман, анексія

Минулого вечора російський спецназ намагався захопити корабель «Славутич», але той дав відсіч. Ми з журналістами вирушили в Севастополь. На виїзді з Сімфі просто на трасі стояли жінки з блакитними й жовтими кульками і з транспарантами, де від руки написали антивоєнні гасла. Філ хвилю вагався, та все ж попросив водія зупинитись. Ми вийшли зняти мітинг. Хлопчик років семи тримав у руках плакат, де по-дитячому, з перевернутим И, що читалось як N, було написано: «Хай війни не буде. Хай росіяни підуть додому». Я заплакала.

У романі переплітаються кримськотатарська культура і українська історія. На сторінках книжки читач зустрінеться з кримськими татарами, караїмами, українцями, росіянами, німцями, євреями, греками, вірменами Криму, крок за кроком відкриватиме шафи з родинними скелетами. Разом з головною героїнею та її подругою Аліє пройде шлях від їхнього дитинства — з 1990-х — аж до окупації півострова Росією у 2014-му, з екскурсами в давнішу історію Криму.

Робота над книжкою тривала з 2012 року. З початком окупації Криму, у 2014 році, концепція змінилася. За цей час авторка взяла близько 200 інтерв'ю з більш ніж 50 кримчанами. Деталі їхніх розповідей стали частиною роману.

7

«Дім на краю світу», Майкл Каннінґем

Америка, ЛГБТ, драма, Escape to the Countryside, Пулітцерівський лавреат, художня проза, стосунки, СНІД

Можливо, від свого першого кохання ми так ніколи й не оговтуємося. Можливо, в підліткових поривах ми розкидаємося відданістю надміру легко й майже бездумно, бо помилково вважаємо, що на все наше життя нам вистачить почуттів, які ми зможемо віддати всім, кому захочемо.

Знаменитий роман Майкла Каннінґема «Дім на краю світу» — це історія життя друзів, чиї долі то переплітаються, то знову роз'єднуються протягом трьох десятиліть, оголюючи живий нерв цілого покоління — нестримного, щирого і жадібного до всіх утіх життя.

Після закінчення коледжу Боббі переїжджає в Нью-Йорк до друга дитинства Джонатана та його сусідки по кімнаті Клер — популярної любительки сексу, наркотиків та інших небезпечних розваг нічного міста. Боббі і Клер закохуються, руйнуючи всі плани Джонатана. А коли Клер вагітніє, трійця остаточно вирішує створити власну особливу сім'ю, де всі троє будуть брати участь у вихованні дитини, і  переїжджає на край світу — в невеликий фермерський будинок неподалік Вудстоку, місця, сповненого таємниць та чудес.

6

«Чорний лебідь» та інші новели, Томас Манн

Новелістика, класична німецька література, Перша світова війна

Початок і кінець настільки схожі, що їх легко можна переплутати — комусь погляд на крокус нагадає, ніби знову настала осінь, а прощальна квітка осені навіє думку про весну.Це книжка про історію книжок — винахід перших людських цивілізацій. Щоб набути сучасного і зрозумілого нам вигляду, книжка мусила пройти шлях довжиною в кілька тисячоліть. Від глиняних табличок до першого друкарського верстата — авторка занурює читачів у мандри від давніх цивілізацій до сьогоднішніх часів. Маршрут цієї книжки пролягає через поле битви Олександра Македонського, віллу Папірусів під час виверження Везувію та палац Клеопатри, через перші відомі книгарні, ГУЛАГ, бібліотеку Сараєва та Оксфордський підземний лабіринт. 

Під музику валькірій Вагнера представляємо другий том вперше перекладеної українською мовою вибраної новелістики письменника, філантропа і нобелівського лавреата Томаса Манна. Заборонене кохання і відверта сексуальність, чуттєвість в сутінках Першої світової війни й страх в буремну епоху становлення нацизму, повернення до міфологізму й невідворотне усвідомлення власної смертності. «Чорний лебідь» та інші новели — це ряд короткої й водночас глибокої прози німецького романіста, якому вдалось зберегти честь там, де панує безчестя, і віднайти шлях до художньої правди в час, коли машина смерті чигала на кожного непокірного.

5

«Синій. Історія кольору», Мішель Пастуро

Історія матеріальної культури, медієвістика, історія кольору

У символіці та чуттєвості раннього Середньовіччя на Заході, як і в Стародавньому Римі, синій колір не мав важливого значення або цінності. У кращому разі він нічого не значив, або принаймні важив менше за три кольори, навколо яких усе ще були організовані всі коди суспільного та релігійного життя: білий, чорний і червоний. Він був навіть менш важливий, ніж зелений — колір рослинності та людської долі, колір, який іноді вважають «проміжним» між трьома іншими. Синій — це або ніщо, або дуже мало; навіть небо для багатьох митців частіше було білим, червоним або золотистим, ніж синім.

Історія кольору — це передусім яскраво оздоблена історія людства, а праці Пастуро — це хронологічна палітра культурного розвитку від манускриптів, вітражів і геральдики до одягу, живопису і масової культури. 

Чому стародавні греки вважали синій потворним і варварським? Як він став уособленням Діви Марії і потужним елементом церковного оздоблення? Як синьому кольору вдалось подолати шлях від уособлення військо-політичних сил під час Французької революції до романтичної епохи блюзу і модерну? 

Мішель Пастуро розглядає історію, як колірну палітру майстра-художника — крізь епоху неоліту і аж до тріумфу сучасності, коли військовий одяг поступився місцем повсякденним класичним джинсам, а синій став уособленням нашої планети і технологічного майбутнього.

4

«Життя у середньовічному замку», Джозеф і Френсіс Ґіси

Історія замку, атмосфера Англії, епоха лицарів і королів, бестселер про таємниці й реалії Середньовіччя

Справжнім ворогом замкових баронів та їхніх привілеїв була не королівська влада, а повільна, невідворотна хвиля економічних змін. Торговці тканиною та інші бізнесмени, які експлуатували своїх працівників — можливо, не жорстокіше, але ефективніше, ніж барони своїх вілланів, — виривалися вперед в економічній гонитві. Лорди в сільських місцевостях, що сиділи у своїх пихатих, але економічно бездіяльних замках, застрягли на місці.

Середньовічна історія оживає у дослідженнях на замку Чепстоу, розташованому на кордоні між Англією та Уельсом. Френсіс та Йозеф Ґіси пропонують  подорож у змальоване до дрібниць повсякденне життя Середньовіччя. Видатні дослідники розкривають таємниці життя тих людей, для яких замок був центром існування — від лордів і леді до простих мешканців навколишніх сіл.

Яку роль відігравав замок? Що носили, їли і як проводили вільний час вельможі і прості люди? Чи правда, що правила сексуальної поведінки забезпечували суспільний порядок? Автори розкривають важливу роль честі в середньовічній культурі, процеси посвячення лицарів та заходи, які використовувалися замками для захисту від зовнішніх загроз.

«Життя у середньовічному замку» — це ключове джерело пізнання епохи лицарів і королів.

3

«Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят», Дар’я Анцибор

Історія Різдва, новорічні традиції, міфи про Діда Мороза, фольклор, антропологія

Первинно практики обдаровувати одне одного на Різдво не існувало. Її пов’язали з біблійною оповіддю про трьох волхвів уже згодом. Спочатку символічні дарунки дітям пов’язувалися саме з Миколаєм Мирлікійським.

Сьогодні чимало українців вірить, що Миколай — споконвічний, органічний, питомий, автентичний, словом, наш справжній дарувальник. Натомість Дід Мороз — штучно створений у радянські часи дідуган-покруч. Проте насправді все було набагато заплутаніше, а тому цікавіше. На слов’янських теренах Миколай мав свої особливості, і дуже важливо це розуміти, щоб скласти повну картинку.

Навколо круговерті зимових свят, окрім магічності, завжди присутні питання й історичної складової. Яких символів сповнене традиційне й сучасне українське Різдво? Чому ми чекаємо Миколая і який він має зв'язок із Сантою? Хто такий Дід Мороз і чи правда, що він — повністю продукт радянської культури? Коли українці почали прикрашати ялинку і чи можна казати, що вона заступила собою дідух? Як співіснували практики святкування Різдва у містах і в селах? Як формувалися нові канони свята під впливом радянської влади й у часи незалежності?

Зимові свята — це сімейні традиції, віра в диво, смаколики й подарунки. Ґрунтовне дослідження антропологині Дар'ї Анцибор «Під подушку чи під ялинку» допоможе вам дізнатися, як і коли ці уявлення утвердилися. 

2

«Хрещений батько», Маріо П'юзо

Кримінальний роман, мафіозний клан Корлеоне, спокуса влади, родина

А тепер ти прийшов до мене і кажеш: «Доне Корлеоне, я прошу справедливості». Ти просиш без поваги. Ти не пропонуєш своєї дружби натомість. Ти прийшов до мого дому у день весілля моєї доньки і просиш піти на вбивство, кажеш, — і тут голос дона опустився до зневажливого передражнювання: — «Я розплачуся з вами». Ні-ні, я не ображаюся, але на яких підставах ти так зневажаєш мене?

Кримінальний шедевр Маріо П’юзо «Хрещений батько» — це романтичний і водночас реалістичний образ смертельно небезпечного світу мафії 1940-х років. 

Дон Корлеоне — справедливий і розсудливий батько; вірний і люблячий чоловік; найсмертоносніший ватажок Коза Ностри; тиран, шантажист і вбивця, вплив якого сягає всіх верств американського суспільства. Здається, що сила Хрещеного батька невичерпна, але жодна людина не може залишатися на вершині вічно. Вороги, які так довго чекали на помилку, вже за крок до успіху, і якщо сім'я Корлеоне хоче вижити, їй потрібен новий безжальний лідер. Але ціна, яку доведеться сплатити, занадто висока.

1

«Це вам не естрада. Крутими стежками української поп-музики XX століття», Філ Пухарєв

Українська попмузика, гайд українською естрадою, українська культура

У 1936 році «Ябцьо-джаз» робить галас на львівській сцені з танго «Прийде ще час». Ноти з піснею розлітаюся серед української тусовки, як гарячі чоколяди.

З текстом Богдану Весоловському допомагає поет Степан Чарнецький. За легендою, бро26 композитора погоджується накидати кілька рядків до його мелодії лише за умови, що далі той писатиме саменький.

Якщо все справді було так, то Бонді свого друга вдало намахав. Майбутні пісні він кластиме на вірші Олександра Олеся, Володимира Сосюри, Максима Рильського та інших хрестоматійних класиків, а свої писатиме зрідка.

Від питомих мелодій XX століття до їх обробки та сучасних хітів — українська музика стає гучнішою. Здається, що кожен хоча б раз в житті чув і мугикав «Червону руту» або ж  «Чорнобривці», але настав час дізнатися більше про те, ховається за знайомими мелодіями радянського укрпопу. 

Чи знали ви, що діти діячів УНР «винайшли» український джаз, гімн Києва був написаний за два дні, а всім відома «Пісні про вчительку» (так-так, саме та, що  «зоре світова») приховує справжню воєнну таємницю? Філ Пухарєв — український журналіст та автор Telegram-каналу про українську поп-музику радянського періоду «ПЛАЙ», створив книжковий гайд, що розкриває історію ключових постатей української естради, історію пісень та головні події української попсцени.