Літературна мапа: мандри Україною без валіз і квитків
Чи можна подорожувати Україною без валіз і квитків? Так, якщо рушити у мандрівку книжками. Ми зібрали 25 видань українських авторів, кожне з яких пов’язане з певним регіоном: десь місцевість є сценою для сюжету, а для когось із обраних авторів це рідна земля. Отож, вмощуйтесь зручніше: запрошуємо в подорож!
______________________________________________________________________________________________________
«Місто», Валер'ян Підмогильний
Перший урбаністичний роман в українській літературі, який сфокусований на міських проблемах і зачіпає філософські питання буття.
Багатогранний твір в дусі Бальзака та Мопассана, в центрі якого стоїть Степан Радченко – амбітний юнак, який приїхав із села підкорювати місто. Чужий для нього світ, але від того не менш бажаний. В його образі уособлено українську сільську молодь, яка масово переїжджала до Києва на початку 1920-х років, щоб підкорити місто і ліквідувати український контраст між центром і периферією, між містом і селом.
В романі розгортається ціла панорама, яка вміщує життєві історії всіх героїв, картини Києва від центру до околиць, парки, бульвари, ресторани, кав'ярні та культурні заклади, панорама міста, зріз різних верств суспільства – студентів, дрібних крамарів, інтелектуалів, митців та богеми.
______________________________________________________________________________________________________
«За Перекопом є земля», Анастасія Левкова
Крим. Саме тут минуло дитинство, юність і перше кохання головної героїні роману. Саме тут вона зрозуміла, що є українкою. Ні дідусь-підполковник КДБ, ані російська кров у венах не стали цьому на заваді.
Наче орнамент, у романі переплітаються кримськотатарська культура і українська історія. На сторінках книжки читач зустрінеться з кримськими татарами, караїмами, українцями, росіянами, німцями, євреями, греками, вірменами Криму, крок за кроком відкриватиме шафи з родинними скелетами. Разом з головною героїнею та її подругою Аліє пройде шлях від їхнього дитинства – з 1990-х – аж до окупації півострова Росією в 2014-му, з екскурсами в давнішу історію Криму.
«За Перекопом є земля» — це спроба відкрити материк для півострова, а півострів для материка з незвичного ракурсу. Адже і там, і там є земля. Її варто пізнати й повернути їй цілісність.
Робота над книжкою тривала з 2012 року. З початком окупації Криму, у 2014 році, концепція змінилася. За цей час авторка взяла близько 200 інтерв'ю з більш ніж 50 кримчанами. Деталі їхніх розповідей стали частиною роману.
______________________________________________________________________________________________________
«Дім для Дома», Вікторія Амеліна
Полковник Іван Цілик отримує квартиру в самому серці Львова, в якій колись свої юні роки провів письменник-фантаст Станіслав Лем. Історію родини Ціликів переповідає…пудель Домінік, або ж, як його кличуть домашні, «Дом».
Родина Ціликів намагається пристосуватися в цьому домі, який, здається, ніяк не прийме своїх господарів так само як і вони з важкістю приймають своє потенційне майбутнє тут, у Львові 90-х. А ще ця загадкова скриня, до якої, здається, ніяк не підібрати ключ. Та буває, що чужа таємниця все ж стає твоєю. Так само як і новий дім…
______________________________________________________________________________________________________
«Дзвінка», Ніна Кур'ята
«У вас така гарна українська мова – ви, мабуть, зі Львова?» – цю фразу головна героїня дебютного роману Ніни Кур’яти «Дзвінка» чутиме безліч разів. І постійно долатиме чужі стереотипи стосовно себе і своїх земляків з українського Півдня.
Ця книга про те, як це — народитися українкою в СРСР, відчути на собі спочатку радянську пропаганду і мовну дискримінацію, а потім – упередженість земляків з інших регіонів. Створити та втримати власну ідентичність Дзвінці допомагає сім’я – саме родинні історії та сімейне виховання сіють в ній зерна сумніву стосовно того, а чи варто вірити тому, що говорять у школі, пишуть в газетах і «брешуть» по телевізору.
Дитинство головної героїні припадає на добу пізнього Брєжнєва і початку «Перестройки», юність — на розвал Радянського Союзу та сумнозвісні дев’яності, а доросле життя — на остаточне становлення Незалежності. Переїхавши до Одеси, Дзвінка має відстоювати свою інакшість в зросійщеному середовищі, а згодом в Києві та на Заході України має доводити, що вона – така сама українка, як і ті, хто народилися по інший бік Збруча, її рідна мова – українська, і на Одещині живуть українці.
Герої книги розмовляють українською та російською мовами, подільським та галицьким діалектом – і, звісно ж, суржиком. Там є такі слова, як «клубніка», «помидора», «ґаблі», «каляфьор» і «спіжарка». Все, як у нашому житті, такому багатому на непередбачувані обставини і різноманітні культурні коди.
______________________________________________________________________________________________________
«Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці», Марічка Паплаускайте
Ця історія починається з розкладу на центральному залізничому вокзалі столиці, де на електронному табло світяться жовтим назви міст, до яких поки що не їдять поїзди: Керч, Мелітополь, Донецьк, Маріуполь, Луганськ, Севастополь, Євпаторія. Але про них памʼятають і їх відвойовують. Залізниця першою після армії заходить на деокуповані території, на ходу ремонтуючи колії. Відповідає за безпеку перевезення перших осіб країн-союзників і світових зірок до нашої столиці. Рятує, дає прихисток, забезпечує армію і оборонну промисловість. Дарує надію і єднає.
Українська журналістка Марічка Паплаускайте проїхала понад 8 000 кілометрів і провела 40 інтерв’ю аби зрозуміти, як залізниці вдалося стати символом спротиву. Чому навіть у розпал повномасштабної війни сполученням Київ-Варшава курсує лише один потяг? Як залізниця стала головним інструментом волонтерського руху і як на ходу спорудила перші у світі медичні поїзди-реанімації для евакуації поранених? Хто організував приїзд до Києва Джо Байдена? І чи правда, що українська залізниця досі має зв'язки з Росією?
«Потяг прибуває за розкладом» — це реальні історії людей, які щодня роблять надможливе заради того, щоб головна артерія країни невпинно працювала.
______________________________________________________________________________________________________
«Маруся Чурай», Ліна Костенко
Чудове поєднання традицій із сучасним авторським поглядом на історичні події, що відбувалися у Полтаві
«Маруся Чурай» – історичний роман у віршах, який оспівує легендарну українську піснярку Марусю Чурай. Її доля, майстерно описана Ліною Костенко, неймовірним чином переплітається на тлі історичних подій другої половини XVII ст., завдяки чому цей твір посідає визначне місце серед вершинних творів української літератури.
Книжка також оздоблена неймовірними ілюстраціями Владислава Єрка, а її обкладинка обтягнена коштовною тканиною та сліпим тисненням.
______________________________________________________________________________________________________
«Маятники. Маршрутка «Рівне - Київ - Рівне»», Віталій Живий
У романі перед читачем відкривається не лише звичайний рейс, а й складний клубок емоцій та взаємодій. У салоні автобуса випадкове знайомство між безіменним героєм і незнайомкою набуває особливої магії, де обмежений простір створює ілюзію кохання з першого погляду. Однак чи дійсно ця зустріч випадкова? Паралельно ми стежимо за Віктором, 33-річним чоловіком, що бореться за кохання та виявляє передчуття трагедії, рухаючись у бік Рівного. У соціально-психологічному романі Віталій Живий досліджує теми подорожей, стосунків, кохання та впливу минулого на наше теперішнє в обрамленні своєрідної естетики маршруток.
______________________________________________________________________________________________________
«Район "Д"», Артем Чех
«Район “Д”» — це жива збірка оповідей Артема Чеха, у якій він ділиться спогадами про дитинство та юність у спальному районі Черкас під час переломних 1990‑х. Автор художньо і тонко передає атмосферу звичайного під’їзду: бабусю-«бандерівку», дядька Коку — веселого оповідача, вірних друзів і нетипових сусідів, які мали свої історії й характери. Ці життєві картини створюють калейдоскоп людських доль, що переплітаються з великими історичними подіями: незалежністю, економічною кризою, пошуком ідентичності. «Район “Д”» — не лише ностальгія, але й глибокий портрет епохи, показаний крізь призму маленького мікросвіту, де кожна людина — це окрема історія, а разом вони створюють цілу життєву симфонію.
______________________________________________________________________________________________________
«Чернігів. Невигадані історії старовинного міста», Володимир Пилипенко
Подорож у глибини українського минулого, оповідь про багатовікову історію одного з найстаріших міст України
Багатогранна мандрівка крізь віки, в якій міська топографія стає сторінками історії. Володимир Пилипенко, знаний журналіст і знавець Чернігова, переповідає реальні історії, у яких органічно поєднано хроніку, спогади, усну традицію та архівні відкриття.
Кожен розділ книжки — це жива сцена: князі та монахи, міщани та солдати, поети та архітектори оживають на тлі змін, які переживало місто. Автор проводить читача від заснування Чернігова, одного з найдавніших центрів Русі, через монгольські навали, козацькі війни, російську імперську експансію, дві світові війни й до буремних подій ХХІ століття.
У тексті органічно поєднуються архітектура та археологія, етнографія та урбаністика, спогади мешканців і маловідомі факти з історичних джерел. Пилипенко занурює читача у драматичні й героїчні епізоди міського життя, не уникаючи болісних тем — від геноциду до культурного знищення, і водночас акцентуючи на відновленні пам’яті та гідності.
Це видання стане відкриттям як для тих, хто ніколи не бував у Чернігові, так і для самих чернігівців. Через персоніфіковані історії, гумор, емоційність і тонке відчуття місця, читач відчує глибокий зв’язок із простором, який упродовж століть зберіг дух свободи та сили української культури.
______________________________________________________________________________________________________
«Фелікс Австрія», Софія Андрухович
Станіславів кінця ХІХ – початку ХХ століття, який, на перший погляд, здається звичайнісіньким містом: люди там живуть, закохуються, готують вишукані страви, страждають, відвідують ілюзіоністські виступи та карнавали і мають свої таємниці.
І на тлі бурхливого життя цього містечка тісним хитросплетінням, подібним до коріння дерев, формуються долі двох молодих жінок, Стефи та Адель. Та союз цей настільки міцний, що, здається, шкодить їм обом…
______________________________________________________________________________________________________
«Абрикоси Донбасу», Любов Якимчук
Дивно, але вони зникають простісінько на кордоні, маркуючи простір і стаючи для когось символом дому. Дому, який уже більше десяти років намагаються відібрати. Дому Любови Якимчук — авторки цієї збірки. Дому героїв цих віршів. Нашого спільного дому.
«Абрикоси Донбасу» — це вірші, які повертають у реальність, моментами воєнну і страшну, а моментами — солодку і рідну. Це одинадцять поетичних циклів, які розпочинаються з абрикосів у касках, пригадуванням дитинства і домом, який живе у свідомості тільки завдяки пам’яті. Написані на початку російсько-української війни, у 2014 році, ці поезії досі звучать болем, люттю і єдиним прагненням — побачити абрикоси Донбасу. Нехай обпалені війною, але українські.
______________________________________________________________________________________________________
«Без ґрунту. Оповідання», В. Домонтович
Роман «Без ґрунту» й оповідання «Помста», «Приборканий гайдамака» та «Ой поїхав Ревуха…» об’єднує мотив двійництва, розколотого «я» і потреби вдавати із себе когось іншого, ніж ти є насправді.
Модерністський та інтелектуальний роман «Без ґрунту» описує події 1920–1930-х, коли ідеологи нового щасливого світу намагаються розірвати усі зв'язки з минулим та почати історію з нуля, виховати нову людину без обтяжливого минулого, яка має єдиний об'єкт преклоніння – великий керманич.
Культуролог Ростислав Михайлович їде з Харкова у відрядження до Дніпра, звідки він родом, щоб вирішити майбутнє Варязької церкви – величної архітектурної пам’ятки, яку почав будувати вчитель Ростислава архітектор Линник. Але всі події відбуваються в атмосфері тотального державного контролю та страху, коли будь-яке слово про архітектуру чи її стиль може завтра опинитися в переліку звинувачень і стати вироком у судовому процесі.
______________________________________________________________________________________________________
«Люборацькі», Анатоль Свидницький
Сімейна хроніка, що змальовує долі трьох поколінь Люборацьких протягом 40–60-х років ХІХ століття на Поділлі
Цей твір є одним із перших реалістичних романів в українській літературі, що порушує важливі соціальні та національні питання. На прикладі трьох поколінь священницької родини Люборацьких автор майстерно показує, як зміни в суспільстві, асиміляційна політика, полонізація та русифікація руйнують усталений уклад життя. Він відображає складну моральну кризу, що охопила українське духовенство того часу: відхід від традиційних цінностей, втрату зв’язку з народом, занепад духовної освіти та зростаючу прірву між церковними діячами та селянством.
Головний герой твору, отець Гервасій Люборацький, намагається зберегти родинні традиції та виховати дітей у дусі віри та моралі. Однак у реальності, що швидко змінюється, його намагання виявляються марними. Його діти — Василь, Марта та Антоній — постають перед вибором: або слідувати батьківським настановам, або прийняти нові реалії, які часто означають втрату національної ідентичності. Їхні долі стають віддзеркаленням глибоких змін у суспільстві.
Через долю однієї родини автор показує загальні тенденції українського суспільства, ставлячи перед читачем важливі питання про збереження національної ідентичності, зміну моральних орієнтирів під впливом суспільних процесів і протистояння історичним викликам, залишаючись вірним собі.
______________________________________________________________________________________________________
«Байгород. Майстер корабля. Чотири шаблі. Вершники», Юрій Яновський
Збірка найвизначніших творів Юрія Яновського (романи «Майстер корабля», «Чотири шаблі» і «Вершники» та повість «Байгород»), що поєднує героїчні революційні події, пригоди й мотиваційний дух українського воїнства.
«Майстер корабля» — роман-сповідь, у якому реальність поєднується з мрією, а мистецтво з особистими переживаннями; письменник розповідає про залаштунки кінематографа як про метафору творення життя.
«Чотири шаблі» — експресивний роман-алегорія про боротьбу, братерство й зраду під час визвольних змагань 1917–1921 років, де чотири герої уособлюють ідеологічні розлами й драму української революції.
«Вершники» — епопея про братів, розділених громадянською війною, у якій родинна трагедія стає символом розщеплення українського суспільства; роман сповнений глибокої патетики та символізму.
«Байгород» — історико-філософська повість про легендарне прибережне місто, що чинить опір загарбникам; алегорія про духовну міць, стійкість і героїчну оборону української ідентичності.
______________________________________________________________________________________________________
«Я, Фокс та окупація. Щоденник херсонця», Олександр Меньшов
Олександр Меньшов. "Я, Фокс та окупація. Щоденник херсонця" — це книга, що розповідає про реалії життя українців під час окупації Херсону. Автор через призму особистого досвіду та спогадів розкриває жахи війни, боротьбу з окупантом і те, як виживати в умовах повного знищення нормального життя. Книга має великий емоційний заряд і є важливим свідченням того, що пережили люди в окупованих регіонах України.
______________________________________________________________________________________________________
«Месопотамія», Сергій Жадан
Ніжна та зворушлива любов до малої Батьківщини автора – Харкова
Дев'ять оповідань і тридцять віршів «Месопотамії», об'єднані однією темою – Харковом. Це ода улюбленому місту та його жителям, місту, що лежить між двома ріками: між Лопанню і Харковом, «як межиріччя, як Месопотамія — місто на горі, земля між ріками». Персонажі тут мігрують з одного оповідання в інші, випадкові перехожі перетворюються на пасажирів переповненого транспорту, де всі штовхаються в єдиному пориві потрапити вчасно на роботу чи навчання… Це історії про нас із вами.
За своєрідною магічно-реалістичною логікою, ці тексти викривають тягар життя, що завмерло, але в ньому завжди є прагнення до близькості та кохання.
______________________________________________________________________________________________________
«Тіні забутих предків», Михайло Коцюбинський
«Тіні забутих предків» — повість, написана під враженням перебування Коцюбинського на Гуцульщині в 1911 році. У творі розповідається про кохання гуцулів Івана й Марічки з ворогуючих родів. У повісті яскраво передано гуцульські побут і життя з елементами фольклору. 1964 року повість екранізував Сергій Параджанов.
______________________________________________________________________________________________________
«Сєверодонецьк. Репортажі з минулого», Світлана Ославська
У червні 2022 року російська армія окупувала Сєверодонецьк. Зникли місця і цілі ландшафти. Зникли стіни, люди і те, що виникало між ними. Але залишилася пам’ять.
Ця книжка — збірка репортажів 2021-2022 років про Сєверодонецьк, рідне місто Світлани Ославської. Тоді це була спроба побачити своє місто таким, як є. Сьогодні — документ, який фіксує його таким, яким воно уже не буде.
Люди, локації, події — авторка створює цілісну панораму, показує місто очима його мешканки, але водночас не боїться іронізувати та бути об'єктивною. Яким було життя Сєвєродонецька до 2022 року? І який шлях він подолав, щоб позбутися статусу радянського промислового міста, а усвідомити себе нарешті українським?
______________________________________________________________________________________________________
«Луцьк. Тисяча років життя та історії», Олександр Котис
Книжка, завдяки якій ви дізнаєтесь усі таємниці Луцька
Олександр Котис, краєзнавець, який ось уже близько двадцяти років досліджує історію своїх рідних земель, створив дійсно унікальну та неперевершену працю про Луцьк.
У цьому дослідженні, що поєднує в собі сторітелінг та краєзнавство, автор не просто сухо та банально перекаже вам історію Луцька, а розповість найцікавіші факти з хроніки міста, включно з оповідями про його найвидатніші події, місця та людей.
Тут ви дізнаєтеся, де шукати Нижній замок, якими стежками блукали місцеві монахи, на якій з будівель залишила свій «автограф» сестра Лесі Українки й як місто стало таким, яким ми його зараз знаємо.
______________________________________________________________________________________________________
«Троща», Василь Шкляр
Захопливий роман про боротьбу Української повстанської армії (УПА) в 1940-х роках. Книга розповідає про внутрішній конфлікт та зовнішню боротьбу головного героя, вояка УПА, котрий, попри закінчення війни, не може забути минулі бої. У романі розкриваються теми дружби і зради, кохання і помсти, боротьби за свободу і невимовного болю від втрат. Спогади, що оживають при зустрічі з могилою товариша, приводять героя до нових випробувань, де важливо знайти межу між своїми та чужими, між справжньою боротьбою та її наслідками. Написана на основі документальної історії про Тернопільщину: на березі річки Стрипи, в очеретах (трощі) ховалися бандерівські підпільники. Автор описує драматичну історію, яка з ними сталася у 1947 році.
______________________________________________________________________________________________________
«Малий український роман», Андрій Любка
«малий український роман» (або «МУР») – сповнена пригод, гумору та іронії історія пошуків майбутньої дружини 28-річним поетом Романом. Молодий чоловік мріє нарешті написати Великий Український Роман, але для цього йому потрібно «відповідно налаштуватися, кинути пити і братися за роботу». З цим якраз і має допомогти дружина.
Колоритний, еротичний і дещо хуліганський МУР, де є місце кухонним балачкам та сумнівним моральним цінностям героїв, не претендує на звання великого українського роману. Але з легкістю занурює читача в атмосферу карнавалу та дарує емоційну розраду.
______________________________________________________________________________________________________
«Палімпсести», Василь Стус
У цій неймовірній збірці зібрано найкращі вірші з різних періодів творчості відомого українського поета Василя Стуса, а також найкращі уривки з його листів, сповнені щемких та філософських роздумів. Примітки до деяких віршів гарантовано відкриють для вас нові сенси його поезії і дозволять осягнути її значно глибше.
Книжка має неймовірне оформлення та зручний формат. Над її створенням працювали Галина Стефанова, Костянтин Москалець та Дмитро Стус.
______________________________________________________________________________________________________
«Четверта заповідь», Андрій Чайковський
У повісті 1913 року «Віддячився» Андрій Чайковський за допомогою оповіді в романтичному стилі вводить читачів у світ життя й побуту Запорізької Січі. За цим колоритом ми можемо спостерігати через призму поглядів й світосприйняття кучерявого Івася, якого врятували від татар. Ця історія пробуджує теплі й душевні спогади про давні славетні козацькі часи.
Повість «Четверта заповідь», написана у 1930 році, розгортається на тлі життя Галичини на початку ХХ століття, де основною темою є конфлікт між батьком-«мужиком» та сином. Батько притримується традиційних цінностей, в той час як син прагне стати священником, що стає джерелом напруги між ними. Через цей сюжет Чайковський досліджує ідею безумовної поваги до батьків, закріплену в четвертій біблійній заповіді, і ставить під сумнів абсолютність цієї моралі в умовах світу, що змінюється. Це спонукає до роздумів про родинні стосунки, моральні обов'язки та трансформації у суспільстві.
В обох творах автор вміло поєднує глибокий психологізм персонажів і колорит козацької епохи, захоплюючи читача живим і динамічним стилем оповіді.
______________________________________________________________________________________________________
«Три листки за вікном», Валерій Шевчук
Епохальний роман-трилогія, що поєднує історичну хроніку, психологічну драму, детективний сюжет і містичну алегорію. Це твір, який охоплює часовий проміжок від XVII до XX століть і простежує долю трьох поколінь роду Турчиновських, які, попри часові й просторові відстані, пов’язані тонкою ниткою родової пам’яті, символів і фатальних збігів. Через оповідь про втрати, любов, віру, спокуту й історичні катастрофи роман зображає не лише особисті драми, а й внутрішню драму цілого народу.
Цей твір — справжня мозаїка української духовної історії, де містичне сусідить із реалістичним, а давнє зливається з вічним. Образи трьох листків, що майорять за вікном, набувають багатошарового символізму — як відлуння минулого, як знак пророчого бачення і як нагадування про невідворотність долі. Структурно роман побудований як цикл, у якому кожна частина має власну естетику, ритм і темп, водночас утворюючи єдину художню тканину.
Це глибоке і складне чтиво, що вимагає від читача внутрішньої роботи, але й дарує справжнє літературне одкровення. Шевчук не лише досліджує історію, а й майстерно моделює метафізичний простір, у якому час перестає бути лінійним, а наратив стає спробою зцілити розірвану тканину буття. Саме тому «Три листки за вікном» по праву вважається одним із найвизначніших романів української літератури ХХ століття.
______________________________________________________________________________________________________
«Смерть», Борис Антоненко-Давидович
Головний герой Кость Горобенко є колишнім діячем Центральної Ради та Директорії, який із принципів не відмовляється від української мови. Він намагається зламати себе, аби вписатися в нову радянську реальність і стати «своїм» — для цього займається реквізуванням майна, написанням доносів, намагаючись жити за правилами нової системи. Та попри зовнішню лояльність, у ньому залишається частинка старого «я»: він досі бачить у снах свою кохану, а реквізовані книжки зберігає як пам’ять про минуле. Його роз’їдає відраза до власних вчинків, але він уперто намагається завершити перетворення й грати роль комуніста. Останній крок — найстрашніший: він має вбити, аби остаточно довести свою відданість новій владі.
Глибоко символічна й емоційно насичена повість Бориса Антоненка-Давидовича, створена в епоху драматичних змін, коли радянська влада активно знищувала залишки національної ідентичності, інтелігенції та вільної думки. Автор змальовує атмосферу розгубленості, тривоги та духовного розпаду, що панували в суспільстві після революції та під час встановлення більшовицького режиму. Через образи звичайних людей, які змушені приймати складні моральні рішення, автор розкриває тему цінності людського життя, втрати ілюзій та внутрішньої свободи.
______________________________________________________________________________________________________
