Хіти продажів Лабораторії: що найчастіше купували у червні?
Практичні рекомендації і вправи, що допоможуть знайти здоровіші способи взаємодії з собою і світом; детальний путівник, який допоможе поринути у мандри власним родоводом; серії про історію кольорів та інші — представляємо добірку книжок Лабораторії, які ви найчастіше обирали у червні. Детальніше про кожну розповідаємо у матеріалі!
____________________________________________________________________________________________________________
15
«За Перекопом є земля», Анастасія Левкова
#Крим, національні меншини, історія України, кримськотатарська культура
Аліє, Альона і я. З наших імен, написаних у рядок або стовпчик, можна вивчати історію Криму.
Крим. Саме тут минуло дитинство, юність і перше кохання головної героїні роману. Саме тут вона зрозуміла, що є українкою. Ні дідусь-підполковник КДБ, ані російська кров у венах не стали цьому на заваді.
Наче орнамент, у романі переплітаються кримськотатарська культура і українська історія. На сторінках книжки читач зустрінеться з кримськими татарами, караїмами, українцями, росіянами, німцями, євреями, греками, вірменами Криму, крок за кроком відкриватиме шафи з родинними скелетами. Разом з головною героїнею та її подругою Аліє пройде шлях від їхнього дитинства – з 1990-х – аж до окупації півострова Росією в 2014-му, з екскурсами в давнішу історію Криму.
«За Перекопом є земля» — це спроба відкрити материк для півострова, а півострів для материка з незвичного ракурсу. Адже і там, і там є земля. Її варто пізнати й повернути їй цілісність.
Робота над книжкою тривала з 2012 року. З початком окупації Криму, у 2014 році, концепція змінилася. За цей час авторка взяла близько 200 інтерв'ю з більш ніж 50 кримчанами. Деталі їхніх розповідей стали частиною роману.
____________________________________________________________________________________________________________
14
«Синій. Історія кольору», Мішель Пастуро
#Історія матеріальної культури, медієвістика, історія кольору
У символіці та чуттєвості раннього Середньовіччя на Заході, як і в Стародавньому Римі, синій колір не мав важливого значення або цінності. У кращому разі він нічого не значив, або принаймні важив менше за три кольори, навколо яких усе ще були організовані всі коди суспільного та релігійного життя: білий, чорний і червоний. Він був навіть менш важливий, ніж зелений — колір рослинності та людської долі, колір, який іноді вважають «проміжним» між трьома іншими. Синій — це або ніщо, або дуже мало; навіть небо для багатьох митців частіше було білим, червоним або золотистим, ніж синім.
Історія кольору — це передусім яскраво оздоблена історія людства, а праці Пастуро — це хронологічна палітра культурного розвитку від манускриптів, вітражів і геральдики до одягу, живопису і масової культури.
Чому стародавні греки вважали синій потворним і варварським? Як він став уособленням Діви Марії і потужним елементом церковного оздоблення? Як синьому кольору вдалось подолати шлях від уособлення військо-політичних сил під час Французької революції до романтичної епохи блюзу і модерну?
Мішель Пастуро розглядає історію, як колірну палітру майстра-художника — крізь епоху неоліту і аж до тріумфу сучасності, коли військовий одяг поступився місцем повсякденним класичним джинсам, а синій став уособленням нашої планети і технологічного майбутнього.
____________________________________________________________________________________________________________
13
«Українське радіо. Історія буремного століття», Вадим Міський, Тамара Гусейнова

#Ідентичність, історія України, культура, мистецтво, медіа
Сторіччя Українського радіо викликає у мене почуття гордості. Не лише тільки за минуле, але й за теперішнє. Під час Великої війни радіо залишилося незамінним «промінчиком» правди, який проводить крізь хаос і дезінформацію. Ми, як суспільство, змогли не просто зберегти цей голос, а й надати йому нової сили. Суспільне мовлення та всі причетні зробили справді величезну справу.
Від першого ефіру 1924 року до трансляцій із бомбосховищ під час повномасштабної війни. Від боротьби з радянською цензурою до відновлення мовлення в деокупованих містах. Від внеску українців у винайдення радіо до появи української естради. Радіо звучить там, де твориться історія, і стає опорою, навіть у найтемніші часи.
Перед вами сто років історії Українського радіо — епохи, що визначила як звучить українська ідентичність, і розповідь про людей, які всупереч обставинам творили простір свободи — журналістів, дикторів, інженерів, митців і слухачів. «Українське радіо. Історія буремного століття» — це книжка про силу слова, що перемагає імперії, про голос, що залишається незмінним символом нашої єдності. І радіохвилю, що попри заборони й кордони завжди знаходить шлях до серця свого слухача.
____________________________________________________________________________________________________________
12
«Заради прибутку. Історія корпорацій», Вільям Магнусон
#Бізнес, геополітика, економіка, глобалізація, політика
Акції та біржа — дві частини кожної капіталістичної системи. Акції дозволяють корпораціям отримувати капітал від населення, а біржі дають змогу суспільству заробляти на акціях. Як на свою превелику радість виявила Ост-Індійська компаніяця — ця суміш вибухова. Інвестори дають гроші перспективним компаніям, а ті вкладають їх у нові проєкти. Коли проєкти окупаються, інвестори заробляють гроші й можуть знову вкласти їх у перспективні компанії. Гроші приходять і йдуть. І так по колу. Єдині обмеження — амбіції керівників і кишені громадськості.
Корпорації впливають на наші життя, економіку і навіть політику: від традиційних виробників до нових технологічних гігантів. Дехто називає їх рушієм прогресу й процвітання, а інші стверджують, що вони женуться за прибутком і шкодять нам.
Професор Вільям Магнусон доводить, що обидва погляди правильні. Історія корпорації — це передусім історія про людей: торговців, банкірів та інвесторів, які з часом сформували ландшафт нашої сучасної економіки. І серед її центральних персонажів є як хоробрі, могутні й геніальні, так і підступні, хитрі та жорстокі. Інколи ці риси зустрічаються одночасно в одній людині.
І хоча корпорації не завжди поводяться гідно, їхня мета благородна, адже від початку свого існування в Римській імперії вони були покликані сприяти загальному благу. І відроджуючи цей дух громадянської чесноти сьогодні, корпорації можуть допомогти створити суспільство, в якому всі ми (а не лише акціонери) отримуватимемо вигоду від прибутків підприємств.
____________________________________________________________________________________________________________
11
«Хто. Як наймати найкращих», Джефф Смарт, Ренді Стріт
.jpg)
#Бізнес, комунікація, менеджмент
Люди, з якими ви спілкуєтеся щодня, — найпродуктивніші з доступних вам джерел кадрів. Ця ідея поширюється на ваші особисті й соціальні кола. Підозрюємо, одне з перших запитань, яке ви чуєте, коли знайомитеся із кимось, — це «Чим ви займаєтеся?». Коли відповісте на нього наступного разу (мабуть, за тиждень чи два, якщо наш досвід чогось вартий), поцікавтеся: «Ось я розповів вам, чим займаюся. А хто з найталановитіших людей, яких ви знаєте, добре підійшов би моїй компанії?». Зробіть так, і перетворите звичайне запитання соціалізації на спосіб пошуку кандидатів.
Ви витрачаєте все своє професійне життя на вирішення мільйонів проблем, які надокучають вашому бізнесу, але й надалі виснажені, не заробляєте стільки, скільки бажаєте і зовсім не маєте часу робити те, що хочете? Ваша головна проблема не що — стратегії, процеси, вибір товарів і послуг, а хто — люди, яких ви призначили ухвалювати рішення, керувати продажами, збирати продукт і, навіть, сидіти у кабінеті із табличкою «директор». Підбір персоналу — це і є головна перешкода, з якої починається або справжня бізнес-магія, або ж проблеми.
«Хто. Як наймати найкращих» — це практичний посібник ключових бізнес-компонентів із вірогідністю успіху 90%. Понад 1300 годин інтерв'ю з більш ніж 20 мільярдерами та 300 генеральними директорами дозволили Джеффу Смарту і Ренді Стріту сформувати прості та дієві кроки, які допоможуть підібрати потрібних людей для досягнення успіху. Адже ті, кого ви наймаєте визначають ваш бізнес.
____________________________________________________________________________________________________________
10
«У пошуках втраченого часу. На Сваннову сторону», Марсель Пруст
#Лабораторія класики, Франція, автобіографія, психологія
В усьому цьому чимало випадковости, й остання випадковість — смерть — часто не дає нам дочекатися благодіянь, якими нас ущедряє така випадковість, як пам’ять.
Класичний переклад видатного українського перекладача Анатоля Перепаді, передмова української літературознавиці й критикині Ганни Улюри. Перша частина знаменитої семитомної епопеї Марселя Пруста є одним із ключових творів сучасної психологічної прози. Роман, написаний ще у 1913 році, розпочинає поетичну, заплутану подорож лабіринтами пам’яті — світом дитячих спогадів, внутрішніх переживань і уяви головного героя — хлопчика Марселя, у якому сплелось так багато автобіографічних рис самого автора.
____________________________________________________________________________________________________________
9
«Габсбурги. Злет і занепад володарів світу», Мартін Рейді
#Історія людства, історія світу, відомі люди, монархія
«Хто говорить про перемоги, коли вижити — це все?» — запитував австрійський поет Райнер Марія Рільке (1875–1926). Що ж до Габсбургів, саме виживання принесло їм перші перемоги.
Ми звикли до того, що династію Габсбургів зображають, як лідерів напівзруйнованої імперії — випадкового державного утворення, феномен успіху якого залишається загадкою. Але професору Мартіну Рейді вдалось окреслити їхній реальний портрет: незламна влада і непохитна воля, керовані вірою у вище призначення — правити світом, як захисники католицької церкви, гаранти миру й покровителі освіти.
Як зі скромного походження Габсбурги здобули тисячолітній контроль над Священною Римською імперією і всього за кілька десятиліть розширили володіння від Угорщини до Іспанії, а також частини Нового Світу і Далекого Сходу? Що пов'язує минуле Словаччини, Бельгії, Мексики, Філіппін і ще десятків країн у єдину історичну оповідь? І чому, здавалося б, непохитна тисячолітня династія, впала на зорі ХХ століття і Першої світової війни?
____________________________________________________________________________________________________________
8
«Чорний лебідь», Томас Манн
#Лабораторія класики, новели, автобіографія, реальні події
Початок і кінець настільки схожі, що їх легко можна переплутати — комусь погляд на крокус нагадає, ніби знову настала осінь, а прощальна квітка осені навіє думку про весну.
Під музику валькірій Вагнера представляємо другий том вперше перекладеної українською мовою вибраної новелістики письменника, філантропа і нобелівського лавреата Томаса Манна. Заборонене кохання і відверта сексуальність, чуттєвість в сутінках Першої світової війни й страх в буремну епоху становлення нацизму, повернення до міфологізму й невідворотне усвідомлення власної смертності. «Чорний лебідь» та інші новели — це ряд короткої й водночас глибокої прози німецького романіста, якому вдалось зберегти честь там, де панує безчестя, і віднайти шлях до художньої правди в час, коли машина смерті чигала на кожного непокірного.
До другого тому увійшли: коротке оповідання «Пан і пес. Ідилія» (A Man and His Dog, 1918), «Безлад і рання печаль» (Disorder and Early Sorrow, 1925), натхненна скандинавською мітологією й валькіріями Вагнера «Кров Вальзунґів» (The Blood of the Walsungs, 1921) та «Чорний лебідь»(Ошукана) (The Black Swan, 1954).
____________________________________________________________________________________________________________
7
«Усі персонажі вигадані. Або ні», Юлія Лаба

#Пошук себе, романтика, стосунки, українська література
А що, як наші невдачі — це можливість почати спочатку? А що, як кожен біль — це урок, який робить нас сильнішими?
Ліна завжди жила за чужими правилами: її нудна рутина похвилинно розписана нареченим, який прагне перетворити кохану на зразкову домогосподарку і матір майбутніх дітей. Тож не дивно, коли доля підкидає Ліні шанс усе змінити, вона ризикує — і з головою пірнає у невідомість: яхтовий тур, нові знайомства, дрібка інтриг і привабливий капітан, зустріч з яким перевертає життя догори дриґом.
І все складається ідеально, аж доки минуле не нагадує про себе незагоєними ранами, що змушують Ліну остаточно обрати: пристрасний короткочасний роман чи справжні стосунки? І головне: чи варте кохання того, щоб зректися заради нього найважливішого — самої себе?
«Усі персонажі вигадані. Або ні» — це роман про боротьбу з тиском оточення, сміливість виборювати власне щастя і любов. В першу чергу — любов до себе.
____________________________________________________________________________________________________________
6
«Привіт, печале!», Франсуаза Саґан
#Лабораторія класики, стосунки, Франція
Я була не в тому віці, щоб спокушатися вірністю. Я мало знала про кохання: тільки побачення, поцілунки й розчарування.
Спекотне літо, Французька Рив’єра і сімнадцятирічна Сесіль — втілення безтурботної юності, нестерпної чарівності і пристрасті до життя. Вона відпочиває на віллі свого батька — диявольськи прекрасного серцеїда, і його нової коханки, насолоджуючись плаванням, мріями і романтичними пригодами зі студентом-юристом.
Але ідеальний світ опиняється під загрозою, коли на віллу приїздить найкраща подруга її покійної матері, і між дорослими зароджується кохання. Юна Сесіль вдається до підступного плану, щоб розлучити їх... Але чи впорається вона із трагічними наслідками власних темних бажань?
«Привіт, печале» — це позачасова провокативна історія, що розбиває вщент традиційне уявлення про шлюб, дорослішання, свободу і сексуальність. Франсуаза Саґан досліджує темінь людської душі і силу взаємозв'язків так, що ви не вийдете звідти неураженими.
____________________________________________________________________________________________________________
5
«Гора з плечей. Як виявити і подолати 13 психологічних заборон», Марія Фабрічева
#Стосунки, емоції, саморозвиток, посттравматичний синдром
Ми отримуємо у спадок не лише прикрощі й печалі, а й радісні події, рішення, що привели нашу сімейну систему до перемоги, до дій, які стали запорукою успіху. І можливість налагоджувати стосунки — чудова основа для сценарію переможця.
Чи ви помічали як часто думаєте «не судилося», «це просто прокляття» чи «мені ніколи не вдасться»? Спираючись на теорії транзакційного аналізу й багаторічний професійний досвід, психотерапевтка Марія Фабрічева пояснює, що такі думки швидше за все зумовлені життєвим сценарієм і психологічними заборонами, засвоєними ще в ранньому дитинстві. Також авторка демонструє, як історичні події XX століття, зокрема сталінський терор, вплинули на формування цих заборон на культуральному рівні, аналізує, як ці заборони вплинули на систему виховання та соціальні норми та досі обмежують наше мислення і поведінку.
Проте психологічні заборони — це не вирок. «Гора з плечей. Як виявити і подолати 13 психологічних заборон», наповнена конкретними порадами і вправами, надихає взяти відповідальність за своє сьогодення, активізувати внутрішні ресурси і наважитися врешті скинути ту важку гору з плечей.
____________________________________________________________________________________________________________
4
«Чим воюватимуть у Третій світовій», Роман Романюк

#Військова справа, геополітика, російсько-українська війна, журналістика
24 лютого 2022 року цілком очевидним здавалося те, що не було навіть найменшої теоретичної можливості для ЗСУ швидко звільнити і розблокувати Зміїний. Україна у військовому плані видавалася силою, яка відстала від агресора на кілька поколінь зброї.
Однак мине всього кілька місяців, навіть не років, як нові українські ракети, новітня артилерія і дрони зачистять Чорне море від російських кораблів, повернуть Україні Зміїний.
Ба більше — українські військові та інженери спроможуться перехопити технологічну ініціативу й почнуть самі писати правила ведення війни нового типу.
Журналіст Роман Романюк досліджує українську оборонну сферу і оприлюднює деталі роботи її найбільш знакових військових інновацій: ракети «Нептун», яка потопила «Москву»; морських дронів, що стали страшним сном Кримського мосту; САУ «Богдана», що змусила росіян тікати зі Зміїного; бомберів «Баба Яга» й іншої зброї, донедавна нікому не відомої.
«Чим воюватимуть у Третій світовій? Нова українська зброя» — це перша книжка про сучасне українське озброєння і його шлях від ідей до інновацій, які змінюють не лише хід російсько-української війни, а й зрештою майбутнє всього світу.
____________________________________________________________________________________________________________
3
«Мобілізована нація», Ніколас Старгардт


#Війна, нацисти, травма поколінь, тоталітаризм
Коли молоде покоління задумувалося, як німці могли привести світ до такого лиха, старше покоління і досі залишалося в полоні пережитої катастрофи.
У вересні 1939 року війна розпочалася без особливого ентузіазму з боку звичайних німців, проте без їхньої активної участі і відданості вона не змогла б тривати майже шість років. Як мінливий перебіг війни — від стрімких перемог і блискавичних бліцкригів до поразок на сході та нищівних бомбардувань німецьких міст — змінив погляди, очікування і страхи німецького народу? Коли німці усвідомили, що ведуть війну-геноцид і як вони виправдовували її для себе?
Британський історик Ніколас Старгардт, спираючись на числення свідчення — щоденники і листи закоханих, судові протоколи і військові листування — досліджує, як німці пережили Другу світову війну, проливаючи світло правди на їхні мотиви і внутрішні конфлікти. Це реальна історія про страхи злочинців і надії переможців, розказана від імені очевидців — солдатів, вчителів, домогосподарок, нацистів, християн і євреїв, що розкриває реальні мотиви суспільства, яке підтримувало і виправдовувало жорстоку геноцидну війну.
____________________________________________________________________________________________________________
2
«Жовтий. Історія кольору», Мішель Пастуро


#Історія культури, мистецтво, дослідження, подарункове видання
Жовтий — м’який, приємний і радісний колір. Однак, опинившись у тіні, він миттю втрачає принадність, а найменша домішка робить його брудним, сумним, потворним і банальним.
Художньо обрамлена й історично доведена одіссея жовтого кольору французького медієвіста Мішеля Пастуро описує тернистий шлях, який вдалося подолати всім відтінкам жовтого, щоб заполонити світ людини. Від перших натільних малюнків теплого кольору вохри до скромного місця у повсякденному житті Європи на межі XIX століття і безколірного існування в сучасності. Мандруючи Європою, Східною Азією, Індією, Африкою і Південною Америкою, жовтий став частиною мистецтва, релігії, моди, літератури й науки і водночас залишився найменш визнаним. Сучасна Європа не надає йому особливого значення, але так було не завжди. Увесь спектр його відтінків — від світлих і теплих до темних і сірчаних — гармонійно лягає на історію людства. Священний символізм часів античності й демонічний відтінок фальшивомонетників, лицарів, Юди й Люцифера. Імператорський колір Стародавнього Китаю й індійський символ щастя. Жовтий скрізь, і Пастуро висвітлює багатство його захопливих образів із вправністю митця.
____________________________________________________________________________________________________________
1
«А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?», Анна Ніколаєва
#Генеалогія, історія роду, дослідження, етнографія
Генеалогія — це більше ніж хобі, вивчення сімейної історії — це стиль життя. Тому, хто вже почав, буде важко зупинитися. Крок за кроком, розмова за розмовою, світлина за світлиною, документ за документом — дослідник поступово занурюється в матеріали, зіставляючи легенди з фактами. Іноді пошуки відповідного пазла, який підійде саме до вашої історії, можуть зайняти роки, проте подекуди й кілька годин.
Чи замислювались ви скільки таємниць приховано серед старовинних фотографій і туманних спогадів вашої родини? І як багато історій досі залишаються нерозказаними, а зв’язки із далекими близькими — втраченими? Книжка «А тепер і спитати немає в кого» — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті.
З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе. Адже коріння відлунює в нас сильніше, ніж здається. Потрібно лиш встигнути запитати.
____________________________________________________________________________________________________________